Аритмія

00000
alternative-rock, українська альтернатива 
Якось у 2007 році Платонов Роман та Халєєв Микола вирішили спробувати зіграли кілька власних пісень. Зібравшись у «коморке, что за актовым» вони вперше спробували власні сили в якості авторів. Виходило, м‘яко кажучи, не дуже, проте відчувалося творче та виконавче взаєморозуміння, тож обидва зробили висновок, що може колись із цього щось вийде. А отже, настав час шукати ритм-сецію та вокаліста.

Пощуки тривали недовго, і через деякий часспільні знайомі привели на «рєпу» Чініна Сергія (барабани) та Михайленка Олександра (наш лажовий вокал). Бас приєднався якось сам (Паша Крюков). Це було всередині вересня, а вже 15 листопада відбувся дебютний виступ, що офіційно вважається днем народженням «Аритмії».

Власне, назву гурту, що нікому не подобалася, запропонував Рома, аргументуючи це тим, що наб’є всім пики.

З першого ж виступу гурт почув багато теплих і недуже слів, побажань, конструктивної критики, а також відвертого лайна, що, напевно, теж добре. Взагалі до будь-якої критики ми відносимося добре окрім снобів. Маєте свою точку зору, або й вам натовчемо пики!

Отже, все розвивалося потрошку: вчилися, грали, писали нові пісні, але, нажаль, ще дупля не давали стосовно звуку (особливо гітаристи) та стилістики музики. Виходила відверта «харда» і тим до пори до часу тішилися. Проте, життя не стоїть на місці і доля розлучила гурт з барабанщиком Сергієм, що поїхав до Києва, та басистом Пашею лише через місяць після значущої для нас перемоги на обласній «Червоній Руті» влітку 2008 року. На носі було кілька виступів, а бажання грати і виступа настільки сильним, що «Аритмія» десь за тиждень нарила барабанщика 35-річного Дядю Ігоря. А за день до виступу на «Рок проти наркотиків» до нас приєднався (напевно по доброті душевній) Марков Саня, басист, що за ніч вивчив 20 хвилинну програму з елементами спроб прогресіву та іншої фігні…

З приходом толкового басиста починає покращуватися звучання та особлива увага приділяється стилю, дисципліні та філософії існування колективу взагалі. Серйозне ставлення до музики трохи посилило емоційну напругу, що доводиться збавляти суботніми гнізділками…. дуже допомагає ))))

Восені 2008 року «Аритмія» виконує п’ятирічний план та підвищує кількість репетицій на 15,53%, що більше у порівнянні з іншими звітним періодом на 59% та підвищило загальну продуктивність на 34,7%. Ура! Ура, товарищі! Нарешті, ми почали замислюватись над демо і почали робити перші кроки до нього.

Зову граємо, виступаємо в місті, але рідко… Можливо, це наша фірмова фішка? А, може, майже всі барабанщики негідники? Так чи інакше у зимнє міжсезоння 08/09 наш тренер робить заміну і на поле вийшов Захарченко Микита (барабани) під номером 666. Він нам дуже подобається…

Час іде, демо пишуться, концерти лабаються… Уже й прихильників (ць) більш. За два роки гурт відіграв десь 15-20 концертів, включаючи сцени Харкова, Києва та Чернівців, записав круті демо, але поки що їх нікому не покаже…

Ви про нас ще почуєте!

Боже, бережи «Аритмію»