Наша маленька Британія

У той час, як поважні персони на Заході вирішують, чи відкривати перед нами двері Євросоюзу, знаходяться люди, які вже давно визначилися зі своєю географічної і культурною приналежністю. Це проявляється в стилі одягу і поведінки, в ставленні до оточуючих, в музичних уподобаннях. А найбільш активні з них не просто створюють бажану зону комфорту навколо себе, а й пропонують її іншим у вигляді своєї творчості. І таким чином наближають до нас Європу, не чекаючи її згоди.

Слухаючи композиції таких українських гуртів, як, наприклад, Н. Три, Tape Flakes або Кімната Гретхен, не можна не помітити, звідки у цієї музики ростуть ноги, а точніше, де насправді духовно мешкають її автори.


Чи варто казати, що Британія завжди була законодавцем моди у рок-музиці і породжувала масу послідовників у музичному світі, це - звичайна річ. І нехай музика наших молодих гуртів іноді нагадує Depeshe Mode, а вокал - Muse, це може бути лише епізодом на шляху до справжньої самобутності.

19-го березня у столичному клубі Диван виступив дніпропетровський гурт Кімната Гретхен. Грали дуетом, через що звук був не таким насиченим, як при виступі повним складом. Але в цьому були і позитивні сторони - слухач міг оцінити вокальні дані соліста більш безпосередньо, а ті, хто знайомий з піснями групи ближче, слухали їх у дещо новій якості. Проста мелодійна музика хлопців звучить доступно і сучасно, якщо сюди додати вишукано-джентельменську манеру триматися на сцені, стає зрозуміло, чому на виступах Кімнати Гретхен виникає відчуття європейського клубного духу. Така неагресивна подача року здається вельми привабливою, так само, як спокійне виразне мовлення сприймається краще, ніж безглуздий галас. Також хочеться відзначити гарну українську мову фронтмена, яка зайвий раз нагадує, що цей чудовий гурт - наш.


19.03.2016 RockTalks

Залиште коментар

 

назад