ДахаБраха: свято еклектичного матріархату

З дитинства в нашу пам'ять міцно западають деякі римовані імена та назви. Наприклад, «фокус-покус», «еники, беники», «Муха-Цокотуха». Ці невигадливі найменування з ігор і казок потрапляють в підсвідомість багатьох дітей. Коли дитина дорослішає, вона починає розумітися в багатьох речах, але дзвінке словосполучення, що оселилося в голові, час від часу нагадує про себе, і людина на мить повертається у своє минуле.

ДахаБраха. Можливо, саме з таких міркувань побудовано назву одного з гуртів - лідерів українського етно-хауса. Хоча в лінгвістичному плані це лише сполучення звичайних слів - давай та бери. І біжи. Але не в цьому випадку. На виступах ДахаБраха глядачі готові годинами пританцьовувати на місці, заворожені містичним магнетизмом їх музики.

Склад. Усім давно відомо, що Україна багата гарними жінками, при цьому досить діловими і здатними при нагоді взяти качалку для тіста в свої руки. Українські чоловіки розумні настільки, що, зважаючи на такі гідності своїх подруг, намагаються їм не суперечити, насолоджуючись грізним видом своїх прекрасних половин здалеку. При цьому за статистикою жінок більше, ніж чоловіків - цим, мабуть, і пояснюється склад групи з одного чоловіка і трьох дівчат, які поміняли качалки на віолончель, перкусію і клавіші. Набір інструментів під час виступу може варіюватися, але незмінними залишаються пронизливі голоси, які виганяють з темних закутків підсвідомості все зайве, починаючи від злої нечисті та закінчуючи таємними сором'язливими намірами.

Матріархат. Очевидно, що жіноча домінанта несе посил наближення до природи через її тваринну сутність. Чим може відповісти чоловіча половина? Єдиний її представник на сцені посміхається і наспівує солодким голосом мелодії з невеликим джазовим відтінком. У подібних приємних небесах світовідчуття мешкають коти, коли вони гріються на підвіконні і насолоджуються присутністю їхньої дивовижної господині, що клопоче біля плити.

Чоботи. У нашому випадку чоловік окрім приємного голосу також має гонор, і натяком на його колишню козацьку славу служать чоботи. Чорні та високі, разом з гармошкою вони підкреслюють еклектичність цього міцно завареного відьомського зілля. «Witches Brew», як міг би сказати Майлз Девіс. Цілком можливо, що Майлз із задоволенням зіграв би з ДахоюБрахою, якщо б вони були знайомі, додавши у загальний казан елементи індіанського і американського фолку.

Чорні шапки. Незмінним атрибутом дійства є хутряні чорні шапки. Довгий час вони є символом візуальної впізнаваності гурту. Як пожартував хтось із глядачів, очікувалося, що в кінці виступу їх знімуть, і на головах артистів будуть порпатися дрібні гризуни. Цього не сталося, відповідно внутрішній вміст підкапелюшного простору залишилвся у таємниці.

Закривати концертний майданчик "Майстер-клас" навпроти Печерської Лаври мав саме такий барвистий і шалений колектив - ДахаБраха. Це буде запорукою того, що на нове місце переберуться усі тонкі і нематеріальні художні задуми, і сцена на Богдана Хмельницького, 57 Б в майбутньому порадує нас не менш вражаючими перформансами.


21.06.2016  Jazzmaster

Залиште коментар

 

назад